Виховна година для учнів 3х класів "Про правопорушення"

Мета. Конкретизувати знання школярів про правопорушення, поширені серед дітей; учити свідомо оцінювати людські вчинки.

1. Бесіда.

* Як ви гадаєте, чи всі в нашій державі дотримуються законів?

Підтвердіть відповідь прикладом із життя.

* Що відбувається з людьми, які не поважають законів, не дотримуються їх?

* Кого ж називають правопорушником?

* Чи є серед дітей порушники законів?

* Як можна назвати дітей, що порушують права інших? (Правопорушник,

злочинець, невихований, поганий…)

* Що таке правопорушення?

2. Вправа «Мозковий штурм».

З’ясовуються основні правопорушення, поширені серед дітей:

недотримання правил для учнів, порушення дисципліни, бійки,

крадіжки, неслухняність, порушення правил переходу вулиці,

азартні ігри в громадських місцях, бродяжництво, старцювання

(просити гроші на вулиці).

3. Розповідь психолога  про правопорушення.

Хоча більшість громадян нашої країни поважають закони,

однак часто їх порушують. Порушення законів бувають різні.

Окремі з них не мають серйозних наслідків. Серйозні правопорушення називають злочинами, а людей, які їх чинять,— злочинцями. Для того щоб розв’язати правові конфлікти, розкривати злочини й визначати міру покарання злочинцям, створені суди.  Вони є в кожному районі, місті. Часто на лаву підсудних сідають неповнолітні. Вони, на жаль, теж можуть бути не тільки правопорушниками, а й злочинцями.

— Як ви гадаєте, чому неповнолітні стають правопорушниками?

Є багато різних чинників, що ведуть школярів до скоєння

правопорушення. Найперший — це неблагополучні сім’ї, у яких

батьки наркомани чи алкоголіки. Часто своїх дітей вони примушують жебракувати, красти. Такі діти не ходять до школи, займаються бродяжництвом, полишають свої домівки, їдуть в інші  міста, а там скоюють злочини. Це новий тип дітей — «діти вулиці» (особливо у великих містах). Основна маса з них має освіту

3—4 класи. Більшість із них — малолітні злочинці, наркомани, торгівці наркотиками.

Часто діти бувають дуже жорстокими, не думають, до чого

може призвести той чи інший необдуманий учинок. Вони можуть

знущатися над тваринами, а пізніше — над людьми, забуваючи

про людяність і мораль.

— А що таке мораль?

Мораль — це сукупність уявлень людей про те, що добре, а що

погано, як треба чинити в тому чи іншому випадку, які людські

вчинки заслуговують на повагу, а які — на осуд.

Ми вже говорили про моральні якості, а зараз поговоримо про

аморальні, тобто протилежні до моральних.

4. Аукціон «Аморально в твоєму розумінні…»

Учні мають навести якомога більше тверджень, які свідчать,

що розуміння моральних вчинків у них правильне.

— Аморально не співчувати людині, коли з нею трапилася

біда.

— Аморально заздрити успіхам однокласників.

— Аморально когось кривдити, ображати.

— Аморально хуліганити, бешкетувати.

— Аморально бути жадібним і зажерливим.

— Аморально користуватися результатами праці інших.

— Аморально розкидатися обіцянками й не виконувати їх.

У ч и т е л ь . Чи поважає себе людина, яка чинить аморально?

(Усе те, що ти робиш комусь, робиш собі.)

— Чи вмієте ви відмовляти собі в аморальній поведінці? (Навести

приклади.)

5. Бесіда.

Учені дослідили, що за останні десятиріччя у світі зросла агресія не тільки між дорослими, а й серед школярів.

— Яку дитину можна назвати агресивною? (Таку, що обзиває

дітей, б’є, відбирає іграшки, грубо висловлюється, підриває дисципліну

на уроках.)

— Звідки ж беруться агресивні діти?

Найчастіше — це діти з неблагополучних сімей, із психічними захворюваннями, а також діти з низькими моральними якостями.

6. Руханка «Австралійський дощ»

Учасники стають у коло. Тренер каже: «Друзі, чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Якщо ми будемо уважними, то почуємо, який він. Я показуватиму рухи, а ви повторюватимете їх:

 - В Австралії піднявся вітер (терти долоні).

 - Починає накрапати дощ (клацання пальцями).

 - Дощ посилюється (почергове плескання по грудях).

 - Починається справжня злива (плескання по ногах).

 - А ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами).

 - Але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах).

 - Злива перетворюється на дощ (плескання долонями по грудях).

 - Рідкі каплі падають на землю (клацання пальцями).

 - Вщухає вітер (терти долоні).

 - З’являється сонечко (руки догори).

7. Вправа «Мікрофон».

— Чому люди порушують права інших людей? (Вони погано виховані, не виконують заповідей Божих тощо.)

8. Читання вірша А . Костецького.

Чемний герой

Вітько-третьокласник крокує додому

Героєм таким, що не снилось нікому.

Аж раптом Вітькові на зустріч — першак.

Всміхнувся Вітько і промовив: «Так-так!»

І, випнувши груди, підходить до нього.

— Гей, ти! Треба старшим давати дорогу! —

І хлопця малого портфелем як лясне!

Аж всівся на землю малий першокласник…

Вітько реготнув: «Так і треба, щоб знав!»

І далі по вулиці покрокував.

9. Бесіда.

* Чи можна Вітька назвати героєм? Чому?

* Які права порушив Вітько?

* Чим усе це може закінчитись? (Конфліктом.)

* Що таке «конфлікт»? Яке визначення можна йому дати? (Під

час конфлікту люди сваряться та ображають одне одного.

Отже, конфлікт — це суперечка, яка може призвести й до

бійки.)

* Що спричиняє конфлікти? (Між дітьми конфлікти виникають

із різних причин. Зокрема, хтось не поступився місцем,

книжкою, м’ячем; хтось розкрив чиюсь таємницю; хтось не

погодився з думкою іншого; хтось кому придумав прізвисько;

хтось переміг у грі, а хтось програв тощо.)

* Як ви вважаєте: бійка дає користь чи шкоду людині? Чому?

(З’ясувати це питання можна методом мозкового штурму

і скласти поради, які залишити на деякий час у класі.)

10. Складання порад.

1) У разі виникнення конфлікту ніколи не вступай у бійку.

2) Бійка до добра не доводить. Може трапитися нещастя!

3) Не починай бійку першим.

4) Захищатися треба словами, а не кулаками. Бійка кулаками залишає свої «сліди»: подряпини, синці, ґулі, зіпсований

настрій, образу. Чи варто отримати синці за те, через що виникла

бійка?

5) Не забувай, що у бійці можна отримати серйозну фізичну

травму. Удар палицею, кинутий камінь може серйозно травмувати

людину.

Бійку розпочинає той, хто не може стримати свої емоції, не

знаходить потрібних слів, щоб переконати співрозмовника.

6) Треба спробувати переконати свого супротивника в тому,

що затівати бійку не варто.

7) Встрявати у бійку можна лише в тих виняткових випадках, коли всі твої зусилля владнати справу мирно безрезультатні

і треба захищатися або боронити слабшого.